Війна забирає найдорожче
Сім’ я Норенко переїхали з Дніпропетровщини. Купили нежитловий будинок, почали робити в ньому ремонт. Андрій був будівельниом і умілими руками зробив багато, але закінчити задумане – не всиг. У 2014 року у перщій хвилі його мобілізували. І вже в червні він разом з побратимами був на передавій. Хоча за станом здоров’я його не повинні були брати на службу. Але він сказав: “Хто, як не я буде захищати Україну.”
В серпні підрозділ Андрія попав в оточення. Командир дав наказ виходити самостійно на свою територію. Зі слів товарищів Андрій залишився з пораненим бійцем. І з того дня він рахувався пропавшим безвісті. Останки тіла довго розшукували. Його батько їздив по місцях боїв. Але тільки в 2017 році по результатам ДНК визначили, що він знаходиться в одній із невідомих могил. Жінка і батьки зробили переховання свого сина, поставили пам’ятник. Важко передати які страждання пройшла сім’я робивши пошук тіла Андрія. Батько не витримав цих переживань, захворів, помер на початку 2018 року. Залишився син Андрій і дружина Софія, які кожного дня сумують.
