Тиша до сліз
Зараз мені сумно, бо через карантин не можу бачитись з дітьми. Радію кожній зустрічі з ними онлайн і по телефону. Хочу спілкуватися з дитиною, співчувати і радіти разом з нею.
В зв’язку з коронавірусом ситуація дуже складна. При нашій організації діє програма “Дім Друзів”, де я працюю педагогом. Кожного дня, після занять в школі сюди приходили діти із села. Привозили також дітей із сусідніх сіл. Вони проводили в “Домі Друзів” вільний час. Діти займалися в різних гуртках. Проводились заняття недільної школи, спортивні заняття або діти просто приходили поспілкуватись.
Але зараз в “Домі Друзів” тиша. Нудьгують іграшки, відпочивають компьютери. Не відчувається аромату домашньої випічки та чаю. Карантин!
Звязок з дітьми не припиняється
Спілкуємось з ними по телефону. За допомого інтернету читаємо казки та книги, розмовляємо, вітаємо з днем народження і допомогаємо з уроками. Дітям не вистачає елементарного спілкування з друзями і з нами. Кожна дитина – своя особистість. Вона шукає захисту, поради, порозуміння. І отримує його тут.
Твоя допомога для “Дому Друзів” в цей кризовий час пандемії дуже цінна для дитини.
Дякую всім, хто підтримує “Дім Друзів”
Надія Михайлівна, педагог
