Так склалася моя доля, що все своє життя я пов’язала роботою з дітьми

За освітою я педагог, вчитель початкових класів. І коли в минулому році Міріам з Боасом запросили мене на роботу в Дім Друзів, моїм першим питанням було, а що це за робота. І у відповідь я почула, що треба працювати з дітьми. Я відразу згодилася, бо ця робота мені знайома.

Скажу відверто, що з дітьми працювати не завжди легко. Адже це діти різного віку, різних характерів, різних вподобань. Але ж як цікаво.

Дім Друзів

Кожного дня це нові ігри, нові прочитані казки, відгадування загадок. А скільки нових цікавих запитань від дітей кожного дня. Все це згуртовує дітей і вони дійсно стають друзями.

Мені подобається працювати з дітьми. Кожного дня я з задоволенням іду з ними на зустріч у Дім Друзів.

Чи думалось мені, та й не тільки мені, а всьому українському народу, що російські загарбники прийдуть на нашу землю. Ні такої думки навіть не з’являлось.

Це війна

Ранок 24 лютого. Війна. Не віриться, не хочеться вірити. Та коли 1 березня, десь о 5 годині вечора по нашій центральній вулиці села Піски проїхала колона броньованої техніки в няпрямку нашого села, стало зрозуміло, що війна вже в нас. Після цього колони рухались кожного дня. Так тривало кожного дня, майже цілий місць.

А в неділю 27 березня стріляли вже прицільно. Горіли будівлі. Орки стріляли, не минаючи жодного двору. Ми з сусідами бігли кудись… Переночували, а на другий день вирішили тікати з села в районний центр. Там було трохи спокійніше. Повернулися за п’ять днів, після звільнення нашого села.

Ще довго, майже місяць, у вухах стояв гуркіт гусениць танків. Світла не вмикали, хоча на той час електропостачання вже відновили. Від кожного звуку проїжджаючого транспорту хотілося падати на землю.

Життя триває

Минуло тривожне літо. Настала не менш тривожна осінь. На душі тривога не зникла, та життя продовжується. Дітям треба навчатись. Хто йде до школи на кілька уроків, а хто навчається дистанційно.

Кожного дня ми приймаємо дітей в “Домі Друзів” . Кожної хвилини прислухаємось до повідомлення про повітряні тривоги. Завжди готові швидко, без затримки відвести їх до укриття. Надіємось, що настане мирний час і діти зможуть спокійно гратися на свіжому повітрі.

І тепер, слухаючи новини, маємо надію на якнайшвидше визволення всієї території України. Віримо в перемогу ЗСУ.

Раїса Миколаївна