Надія яку ми несемо

Запали свічку і нехай вона горить,
ніколи не дайте надії зникнути.
Зараз темно, але колись знову стане світліше.
Запали свічку за все, у що ви вірите,
за планету, на якій ми живемо.
Запали свічку за дітей світу.

Ми ніколи не повинні втрачати надію. Надії на те, що все налагодиться. Медіа в різних формах розповідають нам про стан світу, війни, жахи, катастрофи, іноді навіть про цілком банальні речі.

Якщо ми дозволимо всьому цьому формувати наш день, це буде схоже на перебування в сушильній машині, де думки кружляють в голові. Чи є у мене ім’я? Якщо так, то чому? Так висловився мій друг, коли намагався вирішити технічну проблему. Можливо, саме так ви іноді відчуваєте себе в цьому турбулентному світі.

Ми маємо щоденні контакти з Україною через нашу команду:

” 2024 рік розпочався. Цифри на календарі змінилися, але, на жаль, проблеми та виклики для нашого народу залишилися. Почастішали російські ракетні та безпілотні атаки над Україною. Продовжують гинути мирні жителі, і це жахливо, що серед них є і діти.

Але я вірю, що, об’єднані світлою ідеєю нашої перемоги, підтримуючи один одного і наші збройні сили, ми вистоїмо і будемо вільними.” – Віктор Павлович, голова Дитячого Посольства в Україні

Катерина висловлює свої почуття за допомогою цього зображення, створеного за допомогою штучного інтелекту

” Я відчуваю страх, коли наближається ніч. Щоночі лунають повітряні тривоги. Це мене лякає. Я думаю про людей, які втрачають свої домівки посеред зими, про тих, хто втрачає своїх близьких чи друзів.

Серце болить, коли про це думаєш. Хочеться відчути мир і спокій і бути впевненим, що все буде добре. Я намагаюся переконати себе, що Бог захистить мою сім’ю і мене.

Щоранку я намагаюся думати про хороше, навіть якщо іноді це важко і навіть якщо зараз все виглядає пагано. ” – Катерина, координаторка програми допомоги в Пісках і селах

“Тиждень начебто почався, але дні проходять однаково, і щовечора я думаю лише про одне:

Чи прокинемося ми вранці?

Ранок вже почався з позитивом і радістю життя. Але коли настає вечір, ти читаєш новини на мобільному телефоні і намагаєшся зрозуміти, куди летять ракети і снаряди – куди вони впали.

Ми не перестаємо вірити в диво, що цей кошмар закінчиться.” – Свєта, координаторка програми допомоги в Києві.

Пише Яна, 18 років, дівчина з України

“Я досі згадаю ті часи 2023 року коли я писала конспекти при ліхтарику і свічках. Чесно сказати – це дуже тяжко тим більше коли немає ні світла ні зв’язку. Але ми впорались і навіть у такі часи, знаходили позитив та все одно навчатися. Наразі росія знову почала ракетні атаки, але я щиро вірю і сподіваюся що ми будемо зі світлом і зв’язком.

Ми ж українці – ми все подолаємо. В той період я закінчила 2 курс навідмінно незважаючи на все. В той час мені домогла підтримка і оптимізм, віра в майбутнє.Правда спогади по ті часи залишаться назавжди. Я щиро дякую з ту підтримку моїй родині.

Все буде Україна !
Слава Україні!
Героям Слава!

Ми обов’язково переможемо – бо ми українці. Ми ніколи нездамося і будемо жити далі не дивлячись ні на що.” – Яна

Сила допомоги

А тепер про позитивне. Ми плануємо відправити вантаж допомоги в Україну зі Швеції. Їм потрібні флісові светри, термобілизна і теплі шкарпетки, засоби гігієни тощо.

Коли ми розіслали цю інформацію, то вже отримали чудові відгуки від багатьох людей.

Гроші потрібні на транспортні витрати та закупівлю необхідних речей.

Наші реквізити в Україні
По БО Хавер – Р/р UA853006580000026000001101115
в АТ “ПІРЕУС БАНК МКБ”, МФО 300658

Світ стає красивішим

Турбота і співчуття людей роблять мене щасливим.
Світ раптом стає трохи красивішим.

Boas Adolphi
Посол Дитячого Посольства
Для дітей України, на війні та на втечі.